Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помити
Берлін: Українське слово, 1924

Поми́ти, ми́ю, єш, гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі. Чуб. V. 435.