Словарь української мови (1924)/помостити
| ◀ помостина | Словарь української мови П помостити |
помоститися ▶ |
|
Помости́ти, мощу́, стиш, гл. 1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. Чуб. 2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. Рудч. Ск. I. 153. 3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку. Чуб. V. 850.