Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помоститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помоститися
Берлін: Українське слово, 1924

Помости́тися, щу́ся, стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві… і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.