Словарь української мови (1924)/помотайло
Зовнішній вигляд
◀ помоститися | Словарь української мови П помотайло |
помотати ▶ |
|
Помота́йло, ла, с. Первоначальное значеніе: тотъ, кто мотаетъ, наматываетъ. Встрѣчено въ сказкѣ, гдѣ помотайлом въ шутку названъ человѣкъ, учившій женщину прясть, мотать и пр. Мнж. 100.