Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помуляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помуляти
Берлін: Українське слово, 1924

Пому́ляти, ляю, єш, гл. = Помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. I. 53.