Словарь української мови (1924)/помізчити
| ◀ помізкувати | Словарь української мови П помізчити |
помік ▶ |
|
Помізчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки. Драг. 209.
| ◀ помізкувати | Словарь української мови Борис Грінченко П помізчити |
помік ▶ |
|
Словарь української мови — П
помізчити
Борис Грінченко
1924
Помізчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки. Драг. 209.