Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помітний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помітний
Берлін: Українське слово, 1924

Помі́тний, а, е. Замѣтный, примѣтный. Екатериносл. у. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний. Славяносерб. у.