Словарь української мови (1924)/помітно
| ◀ помітний | Словарь української мови П помітно |
помітувати ▶ |
|
Помі́тно, нар. Замѣтно. Не помітно, щоб він водився з тією дівкою. Екатериносл. у.
| ◀ помітний | Словарь української мови Борис Грінченко П помітно |
помітувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
помітно
Борис Грінченко
1924
Помі́тно, нар. Замѣтно. Не помітно, щоб він водився з тією дівкою. Екатериносл. у.