Словарь української мови (1924)/поміч
Зовнішній вигляд
◀ поміть | Словарь української мови П поміч |
помічати ▶ |
|
По́міч, мочі, ж. Помощь. ЗОЮР. I. 65. Молодо оженившись, скоріше помочі діждеш. Ном. № 5909. Милосердого Бога на поміч не прохали. Макс. У по́мочі, до по́мочі ста́ти. Помочь. Ум. По́мочка. Мої милі соколочки, станьте мені до помочки. Чуб. III. 48.