Словарь української мови (1924)/помічний

by Борис Грінченко

◀ помічати

Словарь української мови Борис Грінченко П помічний

помічник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Помічни́й, а́, е́. Помогающій въ болѣзняхъ, цѣлительный. ЕЗ. V. 194, 206. Вода була така помічна, тяжко помічна, як хто на очі слабіє. КС. 1884. VIII. 720. (Зілля) помічне від уроків. МУЕ. III. 47.