Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помічний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помічний
Берлін: Українське слово, 1924

Помічни́й, а́, е́. Помогающій въ болѣзняхъ, цѣлительный. ЕЗ. V. 194, 206. Вода була така помічна, тяжко помічна, як хто на очі слабіє. КС. 1884. VIII. 720. (Зілля) помічне від уроків. МУЕ. III. 47.