Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помічник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помічник
Берлін: Українське слово, 1924

Помічни́к, помішни́к, ка́, м. Помощникъ. Левиц. Пов. 136 Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським. Стор. МПр. 103.