Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помічниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помічниця
Берлін: Українське слово, 1924

Помічни́ця, ці, ж. Помощница. К. Досв. 220. Мил. 34. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Ум. Помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички. Чуб. V. 1182.