Словарь української мови (1924)/помічниця
Зовнішній вигляд
◀ помічник | Словарь української мови П помічниця |
помішати ▶ |
|
Помічни́ця, ці, ж. Помощница. К. Досв. 220. Мил. 34. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Ум. Помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички. Чуб. V. 1182.