Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понабадамучувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понабадамучувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понабадаму́чувати, чую, єш, гл. Тоже, что и набаламутити, но во множествѣ.