Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понабивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понабивати
Берлін: Українське слово, 1924

Понабива́ти, ва́ю, єш, гл. То-же, что и набити, но во множ. Ваші діжки всі вже понабивав.