Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понабігати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понабігати
Берлін: Українське слово, 1924

Понабіга́ти, га́ємо, єте, гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда. Драг. 419.