Словарь української мови (1924)/понабігати
| ◀ понабивати | Словарь української мови П понабігати |
понабілювати ▶ |
|
Понабіга́ти, га́ємо, єте, гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда. Драг. 419.
| ◀ понабивати | Словарь української мови Борис Грінченко П понабігати |
понабілювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понабігати
Борис Грінченко
1924
Понабіга́ти, га́ємо, єте, гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда. Драг. 419.