Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понабілювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понабілювати
Берлін: Українське слово, 1924

Понабі́лювати, люю, єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).