Словарь української мови (1924)/понабірати
| ◀ понабілювати | Словарь української мови П понабірати |
понабіратися ▶ |
|
Понабіра́ти, раю, єш, гл. То-же, что и набіра́ти, но во множествѣ. ЗОЮР. I. 291. Вони понабірали за пазуху піску. Рудч. Ск. II. 68.
| ◀ понабілювати | Словарь української мови Борис Грінченко П понабірати |
понабіратися ▶ |
|
Словарь української мови — П
понабірати
Борис Грінченко
1924
Понабіра́ти, раю, єш, гл. То-же, что и набіра́ти, но во множествѣ. ЗОЮР. I. 291. Вони понабірали за пазуху піску. Рудч. Ск. II. 68.