Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понавербовувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понавербовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понавербо́вувати, вую, єш, гл. Навербовать (многихъ).