Словарь української мови (1924)/понавербовувати
| ◀ понаварювати | Словарь української мови П понавербовувати |
понавертати ▶ |
|
Понавербо́вувати, вую, єш, гл. Навербовать (многихъ).
| ◀ понаварювати | Словарь української мови Борис Грінченко П понавербовувати |
понавертати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понавербовувати
Борис Грінченко
1924
Понавербо́вувати, вую, єш, гл. Навербовать (многихъ).