Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понавивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понавивати
Берлін: Українське слово, 1924

Понавива́ти, ва́ю, єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).