Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понавикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понавикати
Берлін: Українське слово, 1924

Понавика́ти, ка́ємо, єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.