Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понавкруги

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понавкруги
Берлін: Українське слово, 1924

Понавкруги́, нар. = Навкруги. Понавкруги ніде нічого не видно й близько. Мнж. 149.