Словарь української мови (1924)/понаводити
| ◀ понавкруги | Словарь української мови П понаводити |
понавозити ▶ |
|
Понаво́дити, джу, диш, гл. Навести (многихъ). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, понаводив уже! Чуб. I. 153.
| ◀ понавкруги | Словарь української мови Борис Грінченко П понаводити |
понавозити ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаводити
Борис Грінченко
1924
Понаво́дити, джу, диш, гл. Навести (многихъ). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, понаводив уже! Чуб. I. 153.