Словарь української мови (1924)/понаволікати
Зовнішній вигляд
◀ понавозити | Словарь української мови П понаволікати |
понаврочувати ▶ |
|
Понаволіка́ти, ка́ю, єш, гл. Натащить (во множествѣ). На що то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? Харьк. у.