Словарь української мови (1924)/понаврочувати
| ◀ понаволікати | Словарь української мови П понаврочувати |
понавчати ▶ |
|
Понавро́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и навро́чити, но во множествѣ.
| ◀ понаволікати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаврочувати |
понавчати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаврочувати
Борис Грінченко
1924
Понавро́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и навро́чити, но во множествѣ.