Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понаготовляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понаготовляти
Берлін: Українське слово, 1924

Понаготовля́ти, ля́ю, єш, гл. = Понаготовлювати. Та вже ж ми і столи позастилали, та своїй матінці їсти понаготовляли. Мил. 199.