Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понаготовлювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понаготовлювати
Берлін: Українське слово, 1924

Понагото́влювати, люю, єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали. Мнж. 131.