Словарь української мови (1924)/понадити
| ◀ понадирати | Словарь української мови П понадити |
понадитися ▶ |
|
Пона́дити, джу, диш, гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся. Черниг. у.
| ◀ понадирати | Словарь української мови Борис Грінченко П понадити |
понадитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
понадити
Борис Грінченко
1924
Пона́дити, джу, диш, гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся. Черниг. у.