Словарь української мови (1924)/понадкидати

by Борис Грінченко

◀ понаділяти

Словарь української мови Борис Грінченко П понадкидати

понадкладати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понадкида́ти, да́ю, єш, гл. Отбросить, отобрать часть (во множествѣ). Це ти важко понакладав (дров на сани), понадкидай, а то на гору не виїдемо. Харьк. у.