Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понаділяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понаділяти
Берлін: Українське слово, 1924

Понаділя́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и наділи́ти, но многихъ. Спасибі матері, усім нас понаділяли. Богодух. у.