Словарь української мови (1924)/понадівати

by Борис Грінченко

◀ понадитися

Словарь української мови Борис Грінченко П понадівати

понаділяти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понадіва́ти, ва́ю, єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Кв. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Рудч. Ск. I. 107. Понадівав на їх ксьондзівську одежу. Чуб. II. 603.