Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понадпивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понадпивати
Берлін: Українське слово, 1924

Понадпива́ти, ва́ю, єш, гл. Надпить (во множествѣ). Оце пошлю глечики в погріб повиносити, шо ж ви думаєте? Усі понадпиває. Харьк. у.