Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понадпилювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понадпилювати
Берлін: Українське слово, 1924

Понадпи́лювати, люю, єш, гл. Надпилить (во множествѣ). Дошки які довші — понадпилюй, щоб усі однакові були. Богодух. у.