Словарь української мови (1924)/поназдивитися

by Борис Грінченко

◀ поназбірувати

Словарь української мови Борис Грінченко П поназдивитися

поназдирати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поназдиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Разсмотрѣть, увидѣть. Поживете, то поназдивитесь, що у нас робиться. Мнж. 190. Ож побачите! ож поназдивитесь! Левиц. I. 166.