Словарь української мови (1924)/поназдирати
| ◀ поназдивитися | Словарь української мови П поназдирати |
поназдоганяти ▶ |
|
Поназдира́ти, ра́ю, єш, гл. Надрать (во множествѣ). З ляхів козаки поназдирали. К. Хм. 60.
| ◀ поназдивитися | Словарь української мови Борис Грінченко П поназдирати |
поназдоганяти ▶ |
|
Словарь української мови — П
поназдирати
Борис Грінченко
1924
Поназдира́ти, ра́ю, єш, гл. Надрать (во множествѣ). З ляхів козаки поназдирали. К. Хм. 60.