Словарь української мови (1924)/поназдирати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ поназдивитися Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поназдирати 		поназдоганяти ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Поназдира́ти, ра́ю, єш, гл. Надрать (во множествѣ). З ляхів козаки поназдирали. К. Хм. 60.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/поназдирати&oldid=519346