Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понакладати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понакладати
Берлін: Українське слово, 1924

Понаклада́ти, да́ю, єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали. Рудч. Ск. II. 26.