Словарь української мови (1924)/понакликати
Зовнішній вигляд
◀ понакладати | Словарь української мови П понакликати |
понакльовуватися ▶ |
|
Понаклика́ти, ка́ю, єш, гл. Созвать, назвать (многихъ). Нащо ти так багато людей понакликав? Де ми їх посадимо? Харьк. у.