Словарь української мови (1924)/понакочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понакочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понако́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.