Словарь української мови (1924)/понакопувати
| ◀ понаколювати | Словарь української мови П понакопувати |
понакочувати ▶ |
|
Понако́пувати, пую, єш, гл. Накопать (во множествѣ). Понакопувать ямки. Чуб. I. 101.
| ◀ понаколювати | Словарь української мови Борис Грінченко П понакопувати |
понакочувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понакопувати
Борис Грінченко
1924
Понако́пувати, пую, єш, гл. Накопать (во множествѣ). Понакопувать ямки. Чуб. I. 101.