Словарь української мови (1924)/понакуповувати

by Борис Грінченко

◀ понакупляти

Словарь української мови Борис Грінченко П понакуповувати

понакурювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понакупо́вувати, вую, єш, гл. Накупить (во множествѣ). Боже мій! Чого се понакуповували? Я сього не хочу. МВ. (О. 1862. III. 48). Понакуповували хліба та мали його з баришем продавати. Кв.