Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понакурювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понакурювати
Берлін: Українське слово, 1924

Понаку́рювати, рюю, єш, гл. Накурить (о многихъ). Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! Харьк. у.