Словарь української мови (1924)/понакурювати
Зовнішній вигляд
◀ понакуповувати | Словарь української мови П понакурювати |
поналагоджувати ▶ |
|
Понаку́рювати, рюю, єш, гл. Накурить (о многихъ). Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! Харьк. у.