Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поналускувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ поналуплювати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поналускувати 		поналягати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Поналу́скувати, кую, єш, гл. Налущить. Скрізь поналускував насіння. Богодухов. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/поналускувати&oldid=519394