Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поналускувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поналускувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поналу́скувати, кую, єш, гл. Налущить. Скрізь поналускував насіння. Богодухов. у.