Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поналуплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поналуплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Поналу́плювати, люю, єш, гл. То-же, что и налупити, но во множествѣ.