Словарь української мови (1924)/поналузувати
| ◀ поналовлювати | Словарь української мови П поналузувати |
поналуплювати ▶ |
|
Поналу́зувати, зую, єш, гл. Налущить, нащелкать (сѣмячковъ, — во множествѣ). Не люблю я, як ви скрізь поналузуєте; візьміть хто небудь та позамітайте. Пирятин. у.