Словарь української мови (1924)/поналовлювати
Зовнішній вигляд
◀ поналічувати | Словарь української мови П поналовлювати |
поналузувати ▶ |
|
Понало́влювати, люю, єш, гл. Наловить (во множествѣ). Усяких пташок поналовлює та й носе продавати. Богодух. у.