Словарь української мови (1924)/поналічувати
| ◀ поналітати | Словарь української мови П поналічувати |
поналовлювати ▶ |
|
Поналі́чувати, чую, єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. I. 285.
| ◀ поналітати | Словарь української мови Борис Грінченко П поналічувати |
поналовлювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поналічувати
Борис Грінченко
1924
Поналі́чувати, чую, єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. I. 285.