Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поналітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поналітати
Берлін: Українське слово, 1924

Поналіта́ти, та́ємо, єте, гл. Налетѣть (во множествѣ). Відкіля це оси до нас поналітали? Кіев. у.