Словарь української мови (1924)/поналяпувати

by Борис Грінченко

◀ поналякувати

Словарь української мови Борис Грінченко П поналяпувати

поналяскувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поналя́пувати, пую, єш, гл. Напачкать жидкимъ, накапать (во многихъ мѣстахъ). Оце ще мені мазільниця! Тричі щіткою мазне, а всюди поналяпує. Богодух. у.