Словарь української мови (1924)/понапалювати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ понапаковувати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понапалювати 		понапасати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Понапа́лювати, люю, єш, гл. 1) Натопить (во многихъ печахъ). 2) Нажечь (во множествѣ).

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/понапалювати&oldid=519428