Словарь української мови (1924)/понаплоджувати
| ◀ понаплітати | Словарь української мови П понаплоджувати |
понаплоджуватися ▶ |
|
Понапло́джувати, джую, єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим. Васильк. у.
| ◀ понаплітати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаплоджувати |
понаплоджуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаплоджувати
Борис Грінченко
1924
Понапло́джувати, джую, єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим. Васильк. у.