Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понапорошувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понапорошувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понапоро́шувати, шую, єш, гл. Напылить, насыпать (во многихъ мѣстахъ). Чого це в нас скрізь борошном понапорошувано? Пирятин. у.